Рівненський інститут слов’янознавства Київського славістичного університету кафедра міжнародної інформації 06-200 Тести з курсу „СПЕЦІАЛЬНЕ ПРАВО” (Право у сфері психології) для студентів спеціальності "психологія" РІС КСУ денної та заочної форми навчання Рівне – 2006 Тести з курсу „Спеціальне право” для студентів спеціальності "психологія" РІС КСУ денної та заочної форми навчання. – Віленський Г.Л.: Рівне, РІС КСУ, 2006. – 31 стор. Затверджено на засіданні кафедри міжнародної інформації 27 вересня 2006 року, протокол № 1. Схвалено Радою факультету міжнародних відносин слов’янських країн РІС КСУ 29 вересня 2006 року, протокол № 1. Рецензенти: Санжеревський О.І., доцент, кандидат історичних наук. Юськів Б.М., доцент, кандидат економічних наук. © Віленський Г.Л. 2006 рік.  Тема 1. Суспільство, психологія, право 1.1. Набута або нав’язана об’єктивна форма існування людей; сукупність суб’єктів (людей, їх груп (класів), об’єднань, організацій тощо), які беруть участь у суспільному житті, вступаючи при цьому в суспільні відносини – це: а) держава; б) суспільна організація; в) суспільство; г) демократія. 1.2. Процес безперервного виникнення, зміни та припинення суспільних відносин, що супроводжують суспільну діяльність його суб’єктів (людей, їх груп (класів), об’єднань, організацій тощо), спрямовану на задоволення інтересів (потреб) окремих суб’єктів та їх сукупності в цілому – це: а) інформаційний процес; б) суспільне життя; в) діалектика г) практика. 1.3. Системоутворюючим елементом (фактором), що об’єднує усі інші елементи підсистем суспільства є: а) правила поведінки, принципи; б) суб’єкти; в) підсистемні відносини; г) діяльність. 1.4. Сукупність однорідних суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються в результаті певного напряму діяльності суб’єктів суспільств – це: а) сфера суспільного життя; б) галузь права; в) сфера законодавства; г) суспільне життя. 1.5. Сукупність суспільних відносин, що виникають, змінюються і припиняються між суб’єктами суспільного життя (окремими індивідами, соціальними групами і прошарками, державою тощо) і проявляються у різного роду психологічній діяльності – це: а) сфера психологічного законодавства; б) психологічні процеси; в) психологічна сфера суспільного життя; г) право у сфері психології. 1.6. Сукупність діянь (діяння – дії і бездіяльність) спеціалістів-психологів, спрямована на досягнення професіональної мети – це: а) психологічна діяльність; б) психологічна сфера суспільного життя; в) психологічні процеси; г) психодіагностика. 1.7. Діяння, з точки зору права бувають: а) позитивні і негативні; б) правомірні і неправомірні; в) успішні і неуспішні; г) доцільні і недоцільні. 1.8. Правомірність або неправомірність діянь визначають їх порівнянням з: а) нормами моралі; б) корпоративними нормами суспільного життя; в) звичаями та традиціями; г) нормами права. 1.9. Базою цивілізованих суспільних правовідносин у психологічній сфері суспільного життя є: а) сукупність нормативно-правових документів, що містять сукупність юридичних (правових) норм (правил), за якими відбувається діяльність у цій сфері; б) система домовленостей спеціалістів-психологів про порядок здійснення цивілізованих суспільних відносин у психологічній сфері суспільного життя; в) система звичаїв і традицій у цій сфері суспільного життя; г) високого ступеню знання, вміння і навички спеціалістів-психологів. 1.10. Виключити зайве із переліку відповідей на твердження: „Проблемами правового регулювання у психологічній сфері суспільного життя є”: а) створення такого механізму формування правових норм, який у максимальній мірі виключив би можливість помилок у встановленні цих норм; б) недостатній досвід, а тому і теоретична розробка питань регулювання суспільних відносин у психологічній сфері; в) відсутність у психологічній сфері спеціалістів психологів спроможних кваліфіковано, з правової точки зору, сформулювати такі правила; г) відсутність компромісу між недоцільністю і необхідністю регулювання відно...